Методична робота є важливою складовою освітньої діяльності  й спрямована на вирішення завдань з підвищення якості підготовки фахівців на основі комплексного підходу до вдосконалення змісту, організації й методів навчання.

Основні напрями методичної роботи  в закладі освіти :

• перспективне та поточне планування навчально-методичної роботи;
• створення науково – методичних тек з дисциплін і спеціальностей у відповідності із сучасними вимогами до рівня підготовки фахівців;
• організація системи підвищення педагогічної майстерності викладачів освітнього закладу;
• вивчення, узагальнення й поширення перспективного педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення, прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість здобувача освіти;
• організація виставок педагогічних досягнень викладачів, новинок психолого-педагогічної та методичної літератури;
• сприяння у розширенні сфер застосування інформаційно-комунікаційних технологій шляхом створення власних електронних підручників, посібників, електронних портфоліо, презентацій, тестів та програмного забезпечення навчально-виховного процесу;
• допомога у підготовці викладачів до атестації;
• вивчення обсягу й змісту самостійної роботи здобувачів освіти, вироблення методичних рекомендацій із планування, організації й контролю самостійної роботи студентів.

Центрами науково – методичної роботи в закладі освіти є:

• педагогічна рада;
• методична рада;
• методичне об’єднання.

З метою підвищення професійної майстерності викладачів використовуються різноманітні форми методичної роботи:

• навчально-методичні конференції, збори, засідання методичної ради, засідання  циклових комісій з навчально-методичних питань;
• семінари, конференції, педагогічні читання з актуальних питань виховання і навчання, конкурси професійної майстерності;
• відкриті та інструктивно-методичні заняття; майстер-класи;
• контрольні та взаємні відвідування занять;
• аналітичні дослідження з питань методики навчання здобувачів освіти;
• методичні консультації;
• індивідуальна самоосвітня робота викладачів;
• індивідуальні та групові консультації із  викладачами з реалізації управлінських функцій або для надання конкретної методичної допомоги з питань планування роботи, визначення змісту, форм наукової, організаційно-методичної роботи.

Структура виховної системи

      Нова філософія освіти утверджує погляд на особистість як на найвищу цінність суспільства. Саме тому виховання повинно виходити з необхідності розвитку у дітей рис, які допоможуть реалізувати себе як члена суспільства, як неповторну індивідуальність зі своїми специфічними запитами, індивідуальними планами самореалізації, творенням власної концепції життєтворчості.

Виховна робота ліцею організована з урахуванням основних положень Конституції України згідно з Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про мови в Україні”, „Про охорону дитинства”, Про попередження насильства в сім’ї”, Національною програмою виховання (1-11 кл.), Концепції Нової української школи , програми «Освіта Києва. 2015-2018 рр.», Концепції національно–патріотичного виховання дітей і молоді, указів Президента України, Програма українського патріотичного виховання дітей і молоді (АПН України), перспективним планом роботи школи на 2015 – 2020 роки.

       Наш навчальний заклад дотримується вимог Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, яка була затверджена Президією Академії педагогічних наук України. У програмі зазначається, що «метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатну виявляти національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентноспроможним, успішно самореалізовуватись в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури».

         Зміна цінностей, яка відбувається в Україні на даний час, вимагає невідкладних перетворень в усіх сферах сучасного життя. Не стала винятком й освіта, яка спонукає до створення в навчальних закладах системи, що має на меті виховання творчої особистості, здатної до діяльності в новій економічній ситуації, розвиваючи її обдарування та талант.

         Наш заклад допомагає дитині визначитись не лише у тому, ким бути, а й у тому, яким бути, як жити, як влаштовувати свій індивідуальний спосіб життя, вибрати режим інтелектуального, емоційного навантаження, спосіб подолання труднощів і перешкод.

Навчально-виховний процес ліцею спрямований на те, щоб кожен ліцеїст міг:

• розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання;
• поповнити знання у сферах, які цікаві учневі й розкривають перед ним нові горизонти пізнання;
• розвивати спроможність приймати самостійні рішення;
• оволодіти необхідними навичками з базових предметів;
• навчити радіти навчанню й поважати освіту;
• розвинути свій емоційний інтелект;
• отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку;
• розвинути самосвідомість кожного учня як самостійної особистості і як члена колективу.

Ліцей є місцем, де учні здобувають перші навички життя в демократичному суспільстві. Відмова від авторитарних методів організації шкільного життя, партнерство задля спільного успіху дають можливість створити ліцей як відкриту педагогічну систему, яка легко сприймає нові ідеї, продукує освітні ініціативи, відгукується на волевиявлення всіх учасників освітнього процесу.

Відповідно до мети вказаної вище програми виховна робота спрямовується на створення цілісної моделі виховної системи ліцею та системи виховної роботи з учнівськими колективами на основі загальнолюдських та національних цінностей, що означає перехід від реалізації окремих напрямків виховної роботи до розробки, проектування і моделювання перспективних виховних систем, спрямованих на розвиток конкурентоздатної, соціально мобільної компетентної особистості.

Впроваджуються такі виховні технології, як: «Учнівське самоврядування: розвиток творчої особистості шляхом залучення учнів до управління школою через колективну творчу діяльність», «Особистісно  орієнтований  розвиток інтелектуальних і творчих здібностей», «Моделювання життєтворчої системи, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та ситуацій».

Виховна робота ліцею базується на таких пріоритетних напрямках: патріотично-громадянський, художньо-естетичний, екологічний, формування здорового способу життя, ознайомлювально-інформаційний, наші традиції, превентивний, родинно-сімейний.

   У закладі діє Рада старшокласників ліцею. За участю членів Ради старшокласників ведеться підготовка до позашкільних заходів, інтелектуальних турнірів, проходять різні конкурси та змагання, організована діяльність учнівських товариств (клубів).

 Ліцей прикладає зусилля на формування й розвиток високоінтелектуальної свідомої особистості з громадянською позицією, готовою до конкурентного вибору, свого місця в житті, чітко окреслює проблему розвитку і підтримки творчо обдарованої молоді.

Щоб реалізувати поставлене завдання, на наш погляд, необхідна співтворчість, співпраця, постійна конструктивна взаємодія ліцеїстів, педагогів та батьків. Якість освіти ліцеїстів забезпечується не тільки навчанням, а й вихованням творчої особистості.

Саме тому, базою виховної системи є „Шляхи забезпечення творчого співробітництва педагогічного колективу, учнів та батьків щодо формування й розвитку задатків і здібностей дитини”.

  Пріоритетними напрямами виховної роботи ліцею є :

–     забезпечення всебічного й гармонійного розвитку особистості;

–     самовиховання й самореалізація;

–     формування громадянської позиції патріота України;

–     прагнення у своїй діяльності керуватися загальнолюдськими цінностями,   глибоко розуміти традиції свого народу.

Головна мета: сформувати цілісну особистість з активною громадянською та патріотичною позицією, здатну до самореалізації та самовдосконалення.

              Основними завданнями  у організації виховного процесу для досягнення  поставленої мети є :

• єдність зусиль усіх членів педагогічного колективу, батьків, громадськості, учнів;

• демократизація стосунків «учитель – учень», «учень – батьки».

• врахування результатів вивчення особистості кожного учня під час

    організації виховної діяльності;

• розвиток творчого мислення та моделювання творчої поведінки ліцеїста;

• розвиток індивідуальних творчих здібностей кожної дитини;

• формування емоційного комплексу особистості (співчуття, доброти,

     справедливості, терпимості, емпатійності, почуття особистої гідності і  гідності іншої людини)

• сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів

• виховання духовності, становлення моральних орієнтирів

• використання індивідуальних і групових форм , методів роботи;

• гуманізація виховного процесу.

В   основу Концепції  виховної системи ліцею покладено:

1. Забезпечення умов для самореалізації особистості.

2. Організація і створення оптимальних умов для самовиховання.

3. Виховання національної свідомості і патріотизму.

4. Формування цілісних орієнтацій, культури спілкування та побудови

міжособистісних стосунків.

5. Забезпечення комфортних умов для розвитку творчих здібностей учнів, реалізації їх природного прагнення і здатності до духовного зростання.

Педагогічний колектив НВО «ІЛІТ-МАН» активно співпрацює з батьками учнів, адже важливого значення набуває їх роль у розвитку творчої особистості. Особливо – сприяти розвитку  природних здібностей і нахилів учнів, їх активної участі у навчально-виховному процесі, створювати сприятливе емоційне середовище у сім’ї для дитини, моделювати позитивну поведінку кожного її члена, позитивно сприймати дитину, підкріплювати її досягнення, брати активну участь у її ліцейному житті.

       Специфіка виховання полягає у врахуванні досвіду життєвого самовизначення  ліцеїстів,  реалізації особистісної спрямованості виховного процесу. У ліцеї панує атмосфера творчої співпраці, взаєморозуміння, підтримки, демократичний стиль відносин учитель – учень, що базується на почутті відповідальності, самоорганізації та дисципліни. Виховна робота побудована переважно на активних формах роботи з учнями.

Важливого значення набуває і врахування вікових особливостей старшокласників: високий рівень критично – творчого мислення, самоактивності, творчості, самостійності.    Наш ліцей виховує у дітей риси, які допоможуть реалізувати себе як члена суспільства, як неповторну індивідуальність зі своїми специфічними запитами, індивідуальними планами самореалізації, творенням власної концепції життєтворчості.

             Батьки наших учнів за підтримки колективу ліцею стають активними учасниками освітнього процесу.

    Вибір батьками ліцею зумовлений прагненням знайти:

• місце, де їхня дитина буде оточена теплом і турботою;

• школу, де дитину сприйматимуть як особистість з її неповторними задатками, інтересами й потребами;

• освітній центр, де вчителі прагнуть надати індивідуальну педагогічну підтримку кожному учневі, створюючи сприятливі умови для його творчого розвитку;

• соціальний інститут, де виховують українця й громадянина світу;

• дитячий центр, де прагнення кожного учня розвинути свій інтелектуальний потенціал реалізується під час проведення всіх позаурочних заходів;

• навчальний заклад, у якому кожна оцінка є результатом наполегливої праці, а бажання вчитися — неодмінною умовою перебування в ліцеї;

  А. Маслоу запропонував систему потреб – цінностей за ступенем їхньої особистісної важливості.

 Ми інтерпретували дану систему і включили до моделі виховної системи.

1. Потреби фізіологічні – задовольняються батьками, це основа.
2. Потреби у безпеці ( стабільність,    захищеність –    мікроклімат у    сім’ї

  та навчальному   закладі).  Дитина   почуває   себе   впевнено,    безпечно у ліцейному середовищі. Ніщо і ніхто їй не загрожує. Забезпечується педагогами і батьками.

3. Статус, авторитет (розвиток впевненості у власних силах, незалежність, визнання і повага як особистості. Важлива роль належить учнівському самоврядуванню).
4. Потреба соціальна – це спілкування з оточуючими (основа – це любов, повага і виховання готовності допомогти іншому, взаємоповага, почуття дружби, моральні і духовні  цінності).
5. Самореалізація (розкриття себе, реалізація своїх можливостей, потреба у творчості, досягненні успіху). Забезпечується усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Система потреб А. Маслоу в аспекті формування особистості ліцеїста

                    БАТЬКИ

• Любов
• Допомога
• Підтримка
• Адекватне сприйняття дитини

ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

1. Формування особистих рис громадян України, національної свідомості та самосвідомості учнів.
2. Виховання духовної культури особистості.
3. Виховання поваги до Конституції та законодавства України, державної

    символіки.

4. Формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою.
5. Утвердження принципів загальнолюдської моралі на основі відновлення

   історичної пам’яті.

6. Збагачення народних традицій, звичаїв.
7. Виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці.
8. Формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого

    господаря.

9. Забезпечення повноцінного фізичного розвитку учнів, охорони та зміцнення

    здоров’я.

10. Формування екологічної культури учнів, гармонії їх відносин з природою.
11. Створення умов для творчого розвитку природних обдарувань дитини,

      залучення учнів до різноманітної діяльності, самореалізації.

12. Посилення уваги до питань морально-етичного виховання, створення системи успішної профілактики відхилень у поведінці учнів.
13. Підпорядкування змісту, форм і методів роботи визнанню особистості дитини як найвищої соціальної цінності.
14. Створення умов для соціального захисту дітей, особливо дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування.
15. Зміцнення служби соціальної та психолого-педагогічної допомоги дітям, батькам, сім’ям.
16. Організація педагогічно-доцільної системи учнівського самоврядування,

      колективне планування діяльності вчителів та учнів через раду, учнівський

       комітет.

17. Доцільне використання можливості позашкільних навчально-виховних

      закладів для організації позакласної та позашкільної роботи.

Очікувані результати

1. Удосконалення системи управління та контролю за НВП.
2. Покращення досягнень учнів.
3. Підвищення результативності профільного навчання та поглибленого вивчення предметів.
4. Підвищення ефективності системи мотивації та стимулювання роботи педагогічних працівників закладу.
5. Підвищення мотивації педагогів навчального закладу на участь в засвоєнні передового педагогічного досвіду.
6. Підвищення навчальної мотивації учнів з низьким рівнем навчальних досягнень.
7. Формування позитивного іміджу навчального закладу.

ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ ЗА ПРІОРИТЕТНИМИ НАПРЯМКАМИ

• Організація роботи щодо виховання ціннісного ставлення  учнів  до  себе

1.Виховні досягнення учнів 8-9-х класів.

Сформованість основних засад “Я-концепції” особистості:

• вмінь цінувати себе як унікальну і неповторну особистість;
• наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
• вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися в різних життєвих ситуаціях.

2.Виховні досягнення учнів 10-11-х класів.

Сформованість життєвих компетенцій, активної життєвої позиції:

• імунітету до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей;
• уміння орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв’язувати конфлікти на основі принципів толерантності;
• навичок самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самооцінки;
• життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів;
• особистої культури здоров’я.

• Організація роботи щодо  виховання  ціннісного  ставлення  учнів до  сім’ї,  родини,  людей

1. Виховні досягнення учнів 8-9-х класів.

       Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

• критичного ставлення до поведінки людей;
• єдності слова і діла;
• активної моральної життєвої позиції;
• ідеалів сім’ї, родини, відносин у колективі;
• духовно-моральної культури особистості.

2. Виховні досягнення учнів 10-11-х класів.

        Сформованість соціально-комунікативних компетенцій:

• єдності моральної свідомості та поведінки;
• значимості інтеграції національних та загальнолюдських цінностей;
• готовності до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей та доброчинної діяльності;
• навичок соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;
• реалізації активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції;
• пріоритетів подружнього життя, збереження та примноження сімейних

        традицій, забезпечення єдності поколінь;

• гендерної культури.

• Організація роботи щодо виховання ціннісного ставлення учнів до природи

1. Виховні досягнення учнів 8-9-х класів

 Сформованість почуття особистої причетності до збереження природних багатств:

• потреби у продовженні національних та етнокультурних традицій;
• ефективного і ощадливого використання всіх видів ресурсів;
• основ екологічного законодавства;
• навичок правил техніки безпеки на природі;
• потреби в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
• навичок життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

2.Виховні досягнення учнів 10-11-х класів

  Сформованість екологічної культури особистості:

• усвідомлення єдності людини та природи;
• ставлення до природи як до історико-культурної, наукової та освітньої

        цінності;

• моральної відповідальності за збереження природного довкілля;
• екосистемного підходу до розв’язання екологічних проблем, стратегій і        технологій їх вирішення в інтересах еколого-збалансованого розвитку

        суспільства;

• критичного ставлення до екологічної інформації та способів її пошуку;
• правил дотримання інформаційної, харчової та радіаційної безпеки.

• Організація роботи щодо  виховання  ціннісного  ставлення  учнів до  культури  і  мистецтва

1. Виховні досягнення учнів 8-9-х класів

  Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості:

• здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво;
• здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецькій сфері;
• потреби у спілкуванні з мистецтвом;
• системи мистецьких знань, понять, термінів, тлумачень.

2. Виховні досягнення учнів 10-11-х класів

  Сформованість естетичної культури особистості, художньо-естетичних цінностей, створених світовою культурою, цінностей інформаційної   культури:

• здатності до активної перетворювальної діяльності з внесенням елементів краси в усі сфери життя людини;
• навичок створення та реалізації мистецьких проектів як основи творчого самовираження і самоствердження особистості;
• розуміння художніх шедеврів, вміння вирізняти цінності і квазіцінності (піднесене і потворне);
• оволодіння інформаційно-комунікативними технологіями (ІКТ).

• Організація роботи щодо  формування  ціннісного  ставлення  особистості до  суспільства  і  держави  

1. Виховні досягнення учнів 8-9 класів

 Сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу:

• відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;
• розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов’язків;
• громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
• власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;
• потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

2. Виховні досягнення учнів 10-11х класів

 Сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України:

• усвідомлення національної ідеї;
• почуття патріотизму, національної свідомості, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин;
• розуміння важливості української мови як основи духовної культури;
• необхідності дотримуватись конституційно-правових норм, своїх прав, обов’язків, свобод, готовність до захисту інтересів Батьківщини.

Кодекс честі ліцеїста

• Сприймай людину такою, якою вона є: адже в кожного свої ідеали, здібності, мрії, переконання, уподобання.
• Поступово звикай усюди спілкуватися українською мовою: ми живемо в незалежній державі Україні.
• Наша мова красива, чиста, мелодійна, то ж не забруднюй її брутальними словами.
• Знання – сила й капітал. Шукай нових знань і поглиблюй ті, що маєш. Шлях до самовдосконалення безмежний.
• Люби читати книги і будь допитливим: у книгах – мудрість, а в питаннях – шлях до пізнання.
• Не соромся запитувати, адже кожному буває щось незрозуміле.
• Якщо критикуєш, пропонуй щось своє.
• Якщо пропонуєш щось змінити, візьми участь у роботі.
• Коли всі працюють, не стій осторонь – це не чесно.
• Пообіцяв – виконай. Не впевнений – не обіцяй.
• Будь чесним.
• Скажеш неправду – втратиш повагу та довіру.
• Пам’ятай: справи переконливіші за слова.
• Жартуючи, не забувай: жарт лише тоді дотепний, коли всім смішно, в тому числі і тому, над ким жартують.
• Прагни перемагати, але не будь – якою ціною, а в чесній боротьбі.
• Умій визнавати свої помилки. Вчися пробачати і миритися.
• Будь вірним другом. Самотнє життя таке прикре!
• Будь чемним, привітним і гостинним. Завжди вітайся, дякуй, проси вибачення, вислухай і допоможи.
• Щоб наше життя було приємним, піклуймося одне про одного.
• Будь вимогливим, але передусім до себе: не виправдовуй своїх лінощів, поважай думку батьків, учителів, однокласників, ніколи не запізнюйся, сумлінно виконуй обов’язки чергового.

План

виховної роботи Ірпінського

НВО «ІЛІТ-МАН»

І семестр  2019-2020 н.р.

ВЕРЕСЕНЬ

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. V. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

ЖОВТЕНЬ

 І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. V. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

ЛИСТОПАД

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. V. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

ГРУДЕНЬ

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. V. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

План

виховної роботи Ірпінського

НВО «ІЛІТ-МАН»

ІІ семестр  2019-2020 н.р.

СІЧЕНЬ

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

ЛЮТИЙ

 І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

VІІ. Ціннісне ставлення до народних звичаїв та обрядів

БЕРЕЗЕНЬ

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

КВІТЕНЬ

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

VІІ. Конкурси

ТРАВЕНЬ

І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

ІІ. Ціннісне ставлення до людей

IІІ. Ціннісне ставлення до природи

ІV. Ціннісне ставлення до праці

1. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

VІ. Ціннісне ставлення до себе

  ЗАТВЕРДЖУЮ                                                                                              СХВАЛЕНО

  Директор Ірпінського НВО                                                                                            педагогічною радою

«Ірпінський ліцей інноваційних технологій –                                                          (протокол № ___ від _____)

  Мала академія наук»                                                                                                                     

Ірпінської міської ради Київської області

____________ Л.А.Харітоненко

ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА

для 8 – 9 класів

Ірпінського НВО «Ірпінський ліцей інноваційних технологій – Мала академія наук» Ірпінської міської ради Київської області

на 2020 – 2021 н.р.

                        Пояснювальна записка

Тип навчального закладу:    заклад загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів м. Ірпеня

Мова навчання: українська

Режим роботи закладу освіти: п’ятиденний навчальний тиждень.  Заклад працює в режимі повного дня, з 9.00 – 18.00 год.

          Ірпінське навчально-виховне об’єднання «Ірпінський ліцей інноваційних технологій – Мала академія наук» Ірпінської міської ради Київської області (далі НВО «ІЛІТ-МАН») – заклад освіти  повного дня, що знаходиться у міській комунальній власності Ірпінської міської ради. Здійснює освітню діяльність і забезпечує надання освітніх послуг та реалізацію змісту шкільної освіти на підставі ст.53 Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»,  Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 року № 24 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 776, Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти,  Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63), Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від27.08.2010р.№ 776, примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2009 р. № 321 «Про затвердження примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від11.09.2009 р. № 854 «Про  затвердження нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі», Статуту  закладу загальної середньої освіти, який забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 6720 (8 і 9 класи разом) годин/навчальний рік: для 8-х класів –  1312,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1365 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах.

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей, визначених державним стандартом базової середньої освіти, повноцінність якої забезпечується виконанням  як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Години варіативної складової передбачаються на збільшення годин для вивчення окремих предметів інваріативної складової, введенням поглибленого вивчення інформатики.

Збереження здоров’я та безпеки життєдіяльності здобувачів освіти належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується  у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» складають варіативні модулі відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування здобувачів освіти та на підставі рішення методичної комісії вчителів (протокол від 04.05.2018р. № 4) обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:

• легка атлетика;
• баскетбол;
• волейбол;
• футбол.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета  «Трудове навчання»:

Для недопущення перевантаження учнів буде враховуватися їх навчання в закладах освіти іншого типу (спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради  при оцінюванні здобувачів освіти буде  враховано результати їх успішності з відповідного предмету  (фізична культура) у позашкільних закладах на підставі  відповідної довідки.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про  освіту» та у відповідності до Статуту закладу освіти: максимальна кількість дітей у класі 20 осіб;  тривалість уроків 45 хвилин, які проводяться парами (ті предмети, на вивчення яких передбачена парна кількість годин), з перервою між уроками в 5 хвилин, між парами 10 хвилин.

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами  «Мистецтво» (8, 9 класи).

Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» (8-9 класи), «Інформатика» (8-9 класи).

Інформація про реалізацію варіативної складової навчального плану

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

           Згідно  з  рішенням    педагогічної     ради   закладу освіти   факультативи та індивідуально-групові заняття не оцінюються.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися таким чином:

Гранично допустиме навчальне навантаження здобувачів освіти встановлено відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм    влаштування,   утримання   загальноосвітніх   навчальних закладів   та     організації освітнього   процесу  (ДСанПіН  5.2.008-01).

           Згідно із спільним рішенням педагогічної ради та ради  закладу освіти  для учнів 8-9  класів проводяться навчальні екскурсії протягом навчального року.

Навчальні екскурсії  не оцінюються. 

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого  в  Міністерстві  юстиції  України  14  лютого  2015  року  за

№ 157/26602 учні 9 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої.

У разі тимчасового призупинення освітньої  ( надзвичайної ситуації, карантину) з метою освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі здійснюється за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

          Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів

.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та  громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

          Навчання за наскрізними лініями реалізується, насамперед, через:

– організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

– окремі предмети, виходячи із наскрізних тем при вивченні предмету,  проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання; реалізуються через міжпредметні, міжкласові та загальноліцейні проекти.

          Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

          Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти  набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової загальної середньої освіти

Базова загальна  середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту станом  на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової  загальної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

– Мови і літератури

– Суспільствознавство

– Мистецтво

– Математика

– Природознавство

– Технології

– Здоров’я і фізична культура

 Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

– формування компетентностей;

– розвитку компетентностей;

– перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

– корекції основних компетентностей;

– комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, квести,  інтегровані уроки,  відео уроки, онлайн-уроки  та уроки в дистанційному форматі.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів. Практичне заняття – це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту  базової загальної середньої освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

 Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

– оновлення методичної бази освітньої діяльності;

– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти  результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти, відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту».

   Директор                                                                              Л.А.Харітоненко

  ЗАТВЕРДЖУЮ                                                                                              СХВАЛЕНО

  Директор Ірпінського НВО                                                                             педагогічною радою

«Ірпінський ліцей інноваційних технологій –                                                          (протокол № ___ від _____)  Мала академія наук»                                                                                                              

Ірпінської міської ради Київської області

____________ Л.А.Харітоненко

ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА

для 10 – 11 класів

Ірпінського НВО «Ірпінський ліцей інноваційних технологій – Мала академія наук» Ірпінської міської ради Київської області

на 2020 – 2021 н.р.

Пояснювальна записка

Тип навчального закладу:    заклад загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів м. Ірпеня

Мова навчання: українська

Прогнозована кількість класів – 4

Прогнозована кількість учнів – 70

Режим роботи закладу освіти: п’ятиденний навчальний тиждень.  Заклад працює в режимі повного дня, з 9.00 – 18.00 год.

          Ірпінське навчально-виховне об’єднання «Ірпінський ліцей інноваційних технологій – Мала академія наук» Ірпінської міської ради Київської області (далі НВО «ІЛІТ-МАН») – заклад освіти  повного дня, що знаходиться у міській комунальній власності Ірпінської міської ради. Здійснює освітню діяльність і забезпечує надання освітніх послуг та реалізацію змісту шкільної освіти на підставі ст.53 Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»,  Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 року № 24 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 776, Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти,  Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63), Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від27.08.2010р.№ 776, примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2009 р. № 321 «Про затвердження примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від11.09.2009 р. № 854 «Про  затвердження нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі», Статуту закладу загальної середньої освіти, який забезпечує одержання здобувачами загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

Старша школа функціонує як профільна. Це створює умови для реалізації диференційованого підходу до навчання та врахування індивідуальної траєкторії розвитку учнів.  Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів та їх батьків, технічних, матеріальних, кадрових можливостей закладу освіти, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками Ірпінського НВО «ІЛІТ – МАН».

Освітня програма  закладу загальної середньої освіти     ІІ-ІІІ    ступенів Ірпінського НВО «ІЛІТ – МАН» для   здобувачів освіти  10 – 11х  класів базується на Типовій освітній програмі, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.  № 406, де враховано максимальне тижневе навантаження та забезпечено вивчення обов’язкового мінімуму навчального матеріалу відповідно до інформаційно-технологічного профілю.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5180 (10 і 11 класи разом) годин/навчальний рік: для 10-х класів –  1312,5 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1277,5 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах.

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових,  вибірково-обов’язкових та  профільних предметів.

          До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

          Визначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

           Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» що вивчається за програмою: Інформатика для 10-11 класів (профільне навчання) затверджена наказом МОН України від 23.102017р № 1407 та від 24.11.2017р  № 1539  та  «Технології» на рівні стандарту.

          Профіль навчання формується з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

          Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

– предмети що вивчаються на профільному рівні;

При розподілі годин для вивчення навчальних дисциплін на профільному рівні враховані освітні потреби здобувачів освіти, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічна база.

          У процесі складання навчального плану враховано, що:

– кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

– у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів,

          У 2020 – 2021 н.р. на профільному рівні у 10-11  класах буде вивчатися інформатика (5  годин)

          Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися таким чином:

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування здобувачів освіти  та матеріальної бази закладу освіти  обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:

• легка атлетика;
• баскетбол;
• волейбол;

.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування здобувачів освіти та на підставі рішення методичної комісії вчителів  обрано такі модулі для вивчення предмета  «Технології»:

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про  освіту”, Статуту закладу освіти, зокрема, максимальна кількість учнів у класі 20 осіб;  тривалість уроків 45 хвилин, які проводяться парами (ті предмети, на вивчення яких передбачена парна кількість годин), з перервою між парою в 5 хвилин, між уроками 10 хвилин.

Для недопущення перевантаження учнів буде  враховуватися  їх навчання в закладах освіти іншого типу (спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради  при оцінюванні здобувачів освіти буде враховано результати їх навчання з відповідного предмету  (фізична культура) у позашкільних закладах на підставі відповідної довідки.

Кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої.

У разі тимчасового призупинення освітньої діяльності ( надзвичайної ситуації, карантину) з метою освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі здійснюється за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті повної та загальної середньої освіти визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

          Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

          Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Перелік освітніх галузей.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

– Мови і літератури

– Суспільствознавство

– Мистецтво

– Математика

– Природознавство

– Технології

– Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

– формування компетентностей;

– розвитку компетентностей;

– перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

– корекції основних компетентностей; комбінований урок.

          Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні, інтегровані уроки,  прес-конференції, ділові ігри, онлайн-уроки, уроки в дистанційному форматі  тощо.

          З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій  надається можливість застосовувати отримані  знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів,, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально- практичних робіт).       

Здобувачам освіти, які готуються складати Зовнішнє незалежне оцінювання,  можливе проведення додаткових консультацій, які виконують коригувальну функцію й  допомагають  учасникам освітнього процесу  покращити засвоєння  окремих предметів.

           Консультація грунтується за принципом питань і відповідей.       

          Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально- практичного заняття.

          Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

– кадрове забезпечення освітньої діяльності;

– навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

– матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

– якість проведення навчальних занять;

– моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

    Освітня програма закладу повної загальної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

          Освітня програма закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти, відповідно до ст.30 Закону України «Про освіту».

   Директор                                                                            Л.А.Харітоненко

Атестація педагогічних кадрів

Атестація педагогічних працівників здійснюється згідно з вимогами Типового положення про атестацію та відповідно до перспективного плану проходження атестації вчителів. Протягом 2018-2019 навчального року чергову атестацію пройшли четверо педагогів. З них  учитель географії  Громило С.В. підтвердила встановлення раніше присвоєної вищої кваліфікаційної категорії та педагогічного звання «.вчитель-методист», учителю математики та інформатики  Пацаю Б.Д.,   учителю хімії і біології Патоці В.В за результатами атестації встановлено вищу кваліфікаційну категорію, а вчителю української мови та літератури Харченко Л.О. – першу.

 У 2019-2020 н.р. атестацію проходив один вчитель Нечипорук І.М. Він пройшов  курси підвищення фахової кваліфікації з проблеми «Упровадження технологій розвитку критичного мислення у освітній процес математики, інформатики, фізики та астрономії»  для вчителів математики, інформатики, фізики та астрономії, навчання на вебінарах та тренінгах «Основи програмування СS50 2019», «Основи Web UI розробки» (освітня платформа Prometheus), «Інтернет-олімпіади як інструмент урізноманітнення освітнього процесу», «Інтернет-олімпіади як засоби мотивації учнів» (освітня платформа «Всеосвіта»). Має публікації на сайті vseosvita.ua тест: «Python.Основні поняття», naurok.com.ua «Python.Практичні роботи».  За результатими атестації вчителю інформатики, фізики та астрономії Нечипоруку І.В. встановлена кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

Атестація педагогічних кадрів та курсова підготовка  у 2020- 2021 н.р.